Не думаю, що мій випадок унікальний, але опишу його з вдячності до Анатолія Васильовича. Моя історія почалася зі шкільних років. Спочатку було пиво в дружній компанії, але з часом з'явилися напої міцніше – вино і горілка. Я не думав, що роблю щось неправильне, жив як усі – пив в гостях і вдома спочатку у свята, а потім після важкого робочого дня. У той час алкоголь не грав ролі страшної проблеми в моєму житті. Але з часом ситуація сильно змінилася.
Фінансова криза торкнулася і мене. З роботи мене звільнили – потрапив під скорочення. Нової з хорошим окладом і за фахом знайти не міг. Довелося шукати низькооплачувані підробітки. У цей момент я себе ні як людина, ні як кваліфікований фахівець не відчував. Порятунок шукав у випивці, яка допомагала «рятувати нерви».
Думав, що п'ю, як усі. Але як потім зрозумів, я просто не просихав. Шлюб почав руйнуватися. Дружина поставила ультиматум – або лікування, або розлучення. Пам'ятаю, що був злий, вважав себе незрозумілим, але страх втратити сім'ю пересилив мого внутрішнього впертюха.
Доля звела мене з доктором Максимчуком. При першому своєму відвідуванні я був налаштований вкрай скептично. З одного боку, не вірив, що мені і справді потрібна чиясь допомога, з іншого, відверто не вірив в те, що якесь лікування мені допоможе.
Вже зараз, коли пройшов деякий час, можу сказати, що Анатолій Васильович виявився чуйною і розуміючою суть проблеми людиною. Він вказав мені на такі очевидні речі, яких я чомусь навіть не помічав. Курс лікування проходив три роки тому. З тих пір моє життя змінилося, незважаючи на всі проблеми в країні. Знайшов непогану роботу, в сім'ї панує спокій і розуміння, а до спиртного немає тяги ні в компанії, ні в періоди труднощів!