Я - колишня алкоголічка. Напевно, найстрашнішим було це усвідомити. Ніколи не думала, що періодичні п'янки в честь чергового корпоративу чи дня народження можуть мати такі наслідки. Спершу я пила тільки, так би мовити, за наявності приводу, але потім у мене сталася трагедія в сім'ї - померла близька людина. З тих пір алкоголь став моїм вірним другом, дозволяючи мені забутися в п'яному угарі, щоб заглушити душевні муки.
До певного моменту я вважала, що це нормально. Але потім стала помічати, що життя без спиртного стає мені просто немилим. Такий стан справ сильно мене турбував і створював певні труднощі на роботі. Зрештою, начальству набрид мій тривалий траур і вони мене просто звільнили. Ситуація погіршилася і знову я знайшла заспокоєння в пляшці, благо були невеликі заощадження і мені не довелося принижуватися або робити щось протиправне для отримання спиртного.
Але гроші швидко скінчилися, я розуміла, що сама не зупинюся і впала у відчай. У цей момент згадала, що мені не раз радили звернутися до професійної допомоги. Подзвонила батькам, вони з радістю погодилися допомогти і привезли мене до Анатолія Васильовича. Спілкування з ним повернуло мені віру в себе, я раптом знову захотіла жити і перемагати. Тяга до алкоголю після лікування зникла якось сама собою. Це було дивовижно. Ще буквально вчора я не могла уявити без нього життя, а ось вже сьогодні я можу спокійно проходити повз лікеро-горілчані магазини і відділи в супермаркеті абсолютно спокійно!
Абсолютно неймовірно, як це можливо. Впоравшись з проблемою, легко знайшла собі непогану роботу і зараз очолюю невеликий відділ, маючи подальші перспективи зростання! Зі мною знову стали спілкуватися друзі, я почала будувати відносини, та й взагалі життя немов набуло нових фарб.